17 вересня відзначають Всесвітній день безпеки пацієнтів.
В Україні – День працівників цивільного захисту, День працівника страхового ринку, у Китаї – Чжунцю – свято Місяця і врожаю, у Південній Кореї – Чхусок – День повного місяця, у США – День Конституції і Громадянства.
Православна церква вшановує пам’ять святої мучениці Софії та її дочок: Віри, Надії та Любові.
Всесвітній день безпеки пацієнтів
17 вересня відзначається Всесвітній день безпеки пацієнтів, проголошений у травні 2019 року на Всесвітній Асамблеї охорони здоров’я, яка й курує основні заходи, приурочені до цього дня.
Надання медичної допомоги людям нерідко пов’язане з певними ризиками, що характеризуються ступенем успішності лікування хворого незалежно від обраного методу лікування: оперативного, медикаментозного тощо. Лікування може виявитися успішним, а може і безрезультатним, може спричинити побічні негативні наслідки для здоров’я пацієнта. Саме запобігання або максимально можливе скорочення подібних ризиків і є основним питанням, на яке звертають увагу медиків 17 вересня.
День працівників цивільного захисту
Встановлений для вшанування працівників, які опікуються захистом населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У 2004 році скасували День працівників пожежної охорони та День рятувальника, і замість них встановили єдине свято – День працівників цивільного захисту.
Однак у 2008 році було вирішено відновити День рятівника, який знову став офіційним святом.
День працівника страхового ринку
Встановлений 1993 року, хоча спочатку не мав офіційного статусу. Мета дня – вшанування працівників страхового ринку, які забезпечують фінансову стабільність і захист громадян і підприємств від різних ризиків.
Всесвітній день поширення інформації про синдром Кліфстри
Синдром Кліфстри – рідкісне генетичне захворювання, за якого на кінці в однієї з 46 хромосом відсутній маленький сегмент.
Захворювання також називається синдромом субтеломерної делеції 9q. У відсутньому сегменті є ген під назвою EHMT1.
Характеризується затримкою розвитку, інтелектуальними порушеннями, гіпотонією (зниженим м’язового тонусу), а також характерними рисами обличчя. Люди з цим синдромом можуть відчувати проблеми з мовленням, поведінкові труднощі та інші медичні ускладнення.
Ще цього дня:
1919 – Оприлюднено звернення головного отамана військ УНР Симона Петлюри до мешканців соборної України з викладенням основних положень програми уряду УНР;
1920 – Дієва Армія УНР визволила Борщів, Гусятин, Теребовлю та Чортків;
1924 – У Женеві відкрито першу у світі приватну міжнародну школу, у якій на той час навчалося 8 учнів;
1939 – СРСР вступив у Другу світову війну на боці Німеччини, радянська Червона армія вторглася на територію Польщі, анексовано Східну Галичину, Волинь, Західне Поділля і Західну Білорусь;
1944 – Союзники почали Голландську повітряно-десантну операцію, наймасштабнішу повітряно-десантну операцію у світовій історії;
1989 – У Чернівцях розпочався I Республіканський фестиваль української пісні “Червона рута”.
1991 – Створено Кабінет Міністрів України. До 23 жовтня посаду обіймав Віталій Масол, як голова Ради міністрів УРСР. Першим Прем’єр-міністром України став Вітольд Фокін (з 23 жовтня);
1993 – Останні підрозділи російських (колишніх радянських) військ залишили територію Республіки Польща;
2003 – На острові Бірючий відбулася зустріч президентів України та Росії Леоніда Кучми і Володимира Путіна, на якій вони, зокрема, обговорили питання морського кордону в акваторії Азовського моря і Керченської протоки.
Цього дня народилися:
1853 – Михайло Павлик, український письменник, публіцист, критик;
1864 – Михайло Коцюбинський, письменник, громадський діяч, класик української літератури: “Fata Morgana”, “Тіні забутих предків”;
1952 – Віктор Савченко, український радянський боксер, дворазовий призер Олімпійських ігор;
1976 – Євген Шестаков, український боксер;
1979 – Владислав Бувалкін, співробітник Служби безпеки України, учасник російсько-української війни, Герой України.
Церковне свято
Цього дня відзначають пам’ять чотирьох мучениць – Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. За переказами, Софія була вдовою і виховувала своїх дочок у християнському благочесті. Дізнавшись про це, імператор спробував навернути їх у язичництво – спочатку вмовляннями і подарунками, а потім погрозами.
Дівчата виявилися стійкими, і правитель наказав піддати їх тортурам. Юні християнки чудесним чином перенесли їх неушкодженими, а загинули, тільки будучи обезголовленими. Софія поховала своїх дочок і через три дні померла від горя. На час смерті Вірі було дванадцять років, Надії – десять, а Любові – дев’ять.
Початкові грецькі імена дівчат – Пістіс, Елпіс і Агапе – були переведені, а ім’я матері – Софія (мудрість) – зберегло оригінальне звучання.
Іменини: Іван, Ілля, Павло, Софія, Віра, Ірина, Любов, Надія, Олександра.